наочність

[nɑot͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість того, що можна безпосередньо сприймати зором, очевидність, ясність, що ґрунтується на реальних прикладах, зразках або демонстрації.

  2. Принцип навчання, що полягає у безпосередньому сприйнятті учнями предметів, явищ, процесів або у використанні їхніх зображень (макетів, моделей, схем тощо) для більш ефективного засвоєння знань.

  3. Сукупність наочних посібників, засобів, матеріалів, що використовуються в навчальному процесі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наочність, р. наочності, д. наочності, з. наочність, о. наочністю, м. наочності, к. наочносте

Більше записів