Словник Української Мови
Буква
Нанизувати — набирати на нитку, шнур тощо, з’єднуючи в певному порядку (наприклад, нанизувати бісер, намиста).
Нанизувати — перен. розташовувати, будувати щось у послідовному порядку, один за одним (наприклад, нанизувати факти, нанизувати епізоди в оповіданні).
Приклад 1:
Приклади можна б нанизувати й далі[10 – Інтерпретатори хрестоматійної «Новини» чомусь не звернули уваги на цікавий момент з творчої історії цієї новели. Переповідаючи в листі до В. Морачевського свої враження від зустрічей в с. Трійці з Гандзунею, що «випросилася», Стефаник додає: «А з Катрусею і з татом то так мало бути, бо дівчина не дивується анітрошки» (с.
— Зеров Микола, “Камена”