намив

1. Ділянка рівнинної місцевості, утворена відкладенням річкового мулу, піску, гальки тощо; алювіальна тераса.

2. (у геології) Сукупність пухких відкладень (піску, глини, гравію тощо), що утворилися в результаті осідання річкових, озерних або морських наносів.

3. (переносне значення) Те, що накопичилося, утворилося з часом внаслідок певних подій, впливів (часто абстрактне).

Приклади вживання

Приклад 1:
Унизу ввігнутих схилів завжди намив. Важливо враховувати експозицію і пов’язану з нею еродованість південних та східних схилів, що викликано тут швидким таненням снігу під прямими сонячними променями (на східних – вранішніми).
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |