1. (Про людину) Який має чисте, свіже, доглянуте обличчя, часто з легким рум’янцем; вимитий, омитий.
2. (Переносно) Про щось дуже чисте, немов вимите, свіже (наприклад, про повітря після дощу).
Словник Української Мови
Буква
1. (Про людину) Який має чисте, свіже, доглянуте обличчя, часто з легким рум’янцем; вимитий, омитий.
2. (Переносно) Про щось дуже чисте, немов вимите, свіже (наприклад, про повітря після дощу).
Приклад 1:
Об’єкт дослідження – ґрунти території Буковинсь кої державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України (Садгірський район Чернівецької області): сірий лісовий (СЛ) слабозмитий на лесовидному суглинку (будова профілю: НЕ(орн)+НЕ+Ih+I(h)(gl)+Ip(gl)+Pi(gl)) під багаторічними травами п’ятого рок у вирощування у ґрунтозахисній сівозміні; чорнозем опідзолений (ЧО) намитий окультурений (будова профілю: Н(орн)+Н+Не+Ні+Phі+Рі(gl)) під ріллею; лучно -чорноземний (ЛЧ) (будова профілю: Н(орн)+H+Нр(к)(gl)+Нрк(gl)+Рhk(gl)+Рkgl) під ріллею інтенсивного викори стання. У відібраних зразках ґрунтів визначали вміст органічної речовини (гумусу) оксидиметричним методом (ДСТУ 4289:2004); груповий та фракційний склад гумусу згідно І.В.
— Тютюнник Григорій, “Вир”