1. Властивість за значенням прикметника “намилений“; стан, коли щось намилене або покрите милом.
2. (перен., розм.) Стан підготовленості, готовності до чогось; попереднє налаштування або обробка для полегшення певної дії.
намиленість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |