1. Дієслово доконаного виду, що означає досягти домовленості, згодитися на щось після обговорення або переконання; укласти угоду.
2. (Розмовне) Набридти собі, наговорившись понад міру; втомитися від розмови.
намовитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |