1. Жінка, яка займається намотуванням чого-небудь (наприклад, ниток, дроту, стрічки на котушку, шпульку, сердечник тощо) як професія.
2. Технічний пристрій, машина або верстат, призначений для механізованого намотування матеріалів.
намотувальниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |