наморозь

1. Тонкий шар криги, що утворюється на поверхні ґрунту, рослин, предметів при замерзанні вологих випарів повітря або туману; іній.

2. (у техніці) Шар льоду, що намерзає на поверхні різних об’єктів (наприклад, літаків, суден, споруд) при певних погодних умовах.

Приклади вживання

Приклад 1:
Так невідхильно повів листопаду До нас приходить, і в свою чергу Земля холоне у пухкім снігу І висне наморозь на вітах саду. О перша сивино осінніх днів!
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”

Частина мови: іменник (однина) |