1. (розм.) Набриднути собі, настійно бажаючи чогось, але не отримуючи бажаного; намучитися від тривалого очікування або марних сподівань.
2. (розм.) Набриднути собі, довго думаючи про щось одне, зайво заглиблюючись у роздуми; надуматися.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Набриднути собі, настійно бажаючи чогось, але не отримуючи бажаного; намучитися від тривалого очікування або марних сподівань.
2. (розм.) Набриднути собі, довго думаючи про щось одне, зайво заглиблюючись у роздуми; надуматися.
Відсутні