намолочений

[nɑmolot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Про такий, що був підданий молотьбі; отриманий у результаті обмолоту зернових культур.

  2. Уживається у складі стійких словосполучень, що позначають кількість зерна, зібраного з певної площі (напр., “намолочений вал”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. намолочений, р. намолоченого, д. намолоченому, з. намолоченого, о. намолоченим, м. намолоченім

Більше записів