1. Який був підданий дії вологи або рідини, став мокрим, вологим.
2. Розм. Який був змочений сечею (переважно про дитячий одяг, постіль).
Словник Української Мови
Буква
1. Який був підданий дії вологи або рідини, став мокрим, вологим.
2. Розм. Який був змочений сечею (переважно про дитячий одяг, постіль).
Приклад 1:
Він сидів печальний і прикладав до Андрієвих набряклих плечей намочений рушник. Рушник був один і печальний Голіят все приноровлявся прикласти його так, щоб вистачило на обоє плечей по товстенькій мокрій подушечці, підгортаючи кінці в кілька разів.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”