намітка

[nɑmitkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Традиційний жіночий головний убір у вигляді довгого вузького полотнища, який обмотували навколо голови, поширений серед українського та інших слов’янських народів.

  2. Застаріле значення: дія за значенням дієслів “намітати“, “намісти” — накидання, накопичення чогось або призначення, визначення (наприклад, місця для чогось).

  3. У переносному значенні: попередній, орієнтовний план, задум або намір щодо майбутніх дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. намітка, р. намітки, д. намітці, з. намітку, о. наміткою, м. намітці, к. намітко

Більше записів