1. У мовознавстві: графічний знак у вигляді риски, що використовується в арабському письмі для позначення голосних звуків або інших особливостей вимови (наприклад, ташдід, фатха, кясра).
2. У лінгвістиці: діакритичний знак, додатковий символ при букві, що змінює її звучання або вимову в системах письма різних мов.