1. (діал.) Накопичити, назбирати велику кількість чогось, часто безладно або зі значними зусиллями.
2. (перен., розм.) Наговорити багато зайвого, непотрібного або плутаного; набрехати.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Накопичити, назбирати велику кількість чогось, часто безладно або зі значними зусиллями.
2. (перен., розм.) Наговорити багато зайвого, непотрібного або плутаного; набрехати.
Відсутні