1. Такий, що зображений за допомогою малювання (фарбами, олівцем тощо); накреслений, нарисований.
2. Переносно: такий, що має надто яскравий, ненатуральний вигляд; накладений (про грим, рум’янець тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що зображений за допомогою малювання (фарбами, олівцем тощо); накреслений, нарисований.
2. Переносно: такий, що має надто яскравий, ненатуральний вигляд; накладений (про грим, рум’янець тощо).
Приклад 1:
Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Спина так i гнеться, неначе молодий ясенок, а з виду як намальований: очi йому як зiрочки, а патли так i мотаються: бач по-купечеському… — Мабуть, ти його любиш, так тим i хвалиш, — ледве промовила Маруся, ховаючи очi у рукав, а сама як на вогнi горiла вiд Олениних розказiв. — Потурай, що люблю!
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”