намагнічуваний
[nɑmɑɦnit͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який має властивість намагнічуватися, тобто набувати магнітних властивостей під впливом зовнішнього магнітного поля або інших факторів.
-
(У техніці) Про матеріал або об’єкт, що може бути переведений у стан, коли він створює власне магнітне поле або притягується магнітом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намагнічуваний, р. намагнічуваного, д. намагнічуваному, з. намагнічуваного, о. намагнічуваним, м. намагнічуванім