намагнічувальність

[nɑmɑɦnit͡ʃuʋɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватися під впливом зовнішнього магнітного поля; кількісна міра магнітних властивостей матеріалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. намагнічувальність, р. намагнічувальності, д. намагнічувальності, з. намагнічувальність, о. намагнічувальністю, м. намагнічувальності, к. намагнічувальносте

Більше записів