Фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватися під впливом зовнішнього магнітного поля; кількісна міра магнітних властивостей матеріалу.
намагнічувальність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватися під впливом зовнішнього магнітного поля; кількісна міра магнітних властивостей матеріалу.
Відсутні