Значення
-
Фізична величина, що характеризує магнітні властивості речовини та дорівнює векторній сумі магнітних моментів усіх її мікрочастинок у одиниці об’єму; наявність у тіла магнітних властивостей.
-
Процес надання тілу властивості притягувати залізо та його сплави, тобто процес створення магніту або набуття магнітних властивостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намагнічення, р. намагнічення, д. намагніченню, з. намагнічення, о. намагніченням, м. намагніченні, к. намагнічення