намагнічення

1. Фізична величина, що характеризує магнітні властивості речовини та дорівнює векторній сумі магнітних моментів усіх її мікрочастинок у одиниці об’єму; наявність у тіла магнітних властивостей.

2. Процес надання тілу властивості притягувати залізо та його сплави, тобто процес створення магніту або набуття магнітних властивостей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Як показують досліди, в несильних полях намагніченість J  прямо пропорцій- на до напруженості поля  H , що викликає намагнічення, тобто HJ  χ= , де χ – магнітна сприйнятливість речов и- ни. Тоді HBJBH 00  χµµ −=−= , звідки ( )χµ += 1 BH 0  .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 2:
Залежність намагніченості J від н а- пруженості поля H визначається перед- історією намагнічення феромагнетика (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 3:
При цьому зрост а- тиме напруженість H поля та намагнічення J стрижня (крива Оа), при на пруженості поля HH намагнічення досягає насичення Якщо поступово зменшувати струм в обмотці соленоїда, то зменшується н а- пруженість H поля соленоїда і намагн і- чення J стрижня.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 4:
Після зміни на клемах соленоїда полярності джерела і монотонного збіл ь- шення стр уму виникає магнітне поле, яке напрямлене протилежно д о залишкового намагнічення, і стрижень розмагнічуват и- меться. Та напруженість кH поля, яка п о- трібна, щоб повністю розмагнітити поп е- редньо намагнічений стержень, називаєт ь- ся коерцитивною напруженістю (коер- цитивною силою).
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
При подальшому з більшенні маг – нітного поля, протилежного початковому, намагнічення стрижня знову досягає на – магнічення насичення – нJ при нHH −= . Повертаючись п оступово до напруженості магнітного поля нH , дістанемо з амкнену криву, яка називається петлею гістерези- су.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Частина мови: іменник (однина) |