1. Дія за значенням дієслова “намагатися“; прагнення досягти чого-небудь, докладання зусиль для виконання, здійснення чогось.
2. Зусилля, спроба, старання, спрямовані на досягнення певної мети або результату.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “намагатися“; прагнення досягти чого-небудь, докладання зусиль для виконання, здійснення чогось.
2. Зусилля, спроба, старання, спрямовані на досягнення певної мети або результату.
Приклад 1:
Усі мої намагання довідатися що-небудь про його мюнхенські гастролі залишалися довгий час марними. Наступною звісткою про Стаса була, на жаль, та, з якої ми почали: березень, Венеція, непоясниме зникнення, крок у ранкове вікно… Ми живемо за законом сполучених посудин.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Сьогодні о десятій початок, знайом лення і намагання всіх усім подобатись, per favore, Perfezki безумовно, треба взяти ґондолю, інакше на дідька було сюди їхати?.. Смужка сонця на меблях, на люстрах, на срібному посуді, mio caro signore, tutto e per L e i2, починаємо традиційну венеційську виставу під назвою «Радість буття, або ж Dolce vita».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Автограф написаного в 1776 р. трактату «Икона Алківіадская», редагованого автором пізніше, свідчить про його очевидне намагання орієнтуватися на правила російського правопису, складені, як вважають, харків’янином І. Переверзєвим і призначені спеціально для українців (Харків, 1792). Так, Сковорода виправляє в іменниках жіночого роду в місцевому відмінку однини и на t (наприклад, замість по земли пише по землі, в пустыни— в пустині, на яблони — на яблоні), замінює закінчення іменників у множині з и на ы (вітри на вѣтрьі), ближчу до живої мови фор· му синов на церковнослов’янську сыны (родовий відмінок множини) і т. п. У радянському мовознавстві встановилася думка, що твори Сковороди написані староукраїнською книжною мовою другої половини XVIII ст., коли остання поступово вже виходила з ужитку.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 4:
А я думала — 3D-анімація…» І однак, здається мені, що цілковита відмова від умовності (сценічної чи екранної), намагання показати все, «як воно є», збіднює уяву глядача, відбирає простір власної інтерпретації та можливість «додумати» свого персонального монстра, люцифера чи маньяка… Моралізую?.. Втім, повернімося до шпалер.
— Невідомий автор, “Fleshka 2Gb”