Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “наливати“; наливання, налиття.
2. (діал.) Кількість рідини, що налита в посудину; налив.
3. (діал.) Назва одного з літніх народних свят, що відзначалося в період дозрівання жита та пов’язувалося з обрядами поливання водою.
Приклад 1:
Бувало, літом і зимою Музика тне, вино рікою Гостей неситих налива… А князь аж синій похожає, Та сам несмілих наливає, Та ще й покрикує «віват!». Гуляє князь, гуляють гості; І покотились на помості… А завтра знову ожива, І знову п’є, і знов гуляє, І так за днями день минає, Мужицькі душі аж пищать.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Богдан налива кубки. Богдан О господи!
— Невідомий автор, “Bohdan Khmelnytskyi”