1. (про людину) Такий, що має великі, міцні, розвинені литки (частіше про ноги).
2. (перен., розм.) Міцний, сильний, добре розвинений (про частини тіла, предмети тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що має великі, міцні, розвинені литки (частіше про ноги).
2. (перен., розм.) Міцний, сильний, добре розвинений (про частини тіла, предмети тощо).
Приклад 1:
Так і вмер налиганий. Зосталась жінка; з того й жила, що школярів держала.
— Тютюнник Григорій, “Вир”