1. (про людину) Який має ознаки луди (психічного розладу), несповна розуму; божевільний, ненормальний.
2. (переносно) Дивний, безглуздий, несамовитий (про вчинки, ідеї, промови тощо).
налуджений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |