налобник

[nɑlobnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Частина захисного спорядження (шолома, каски тощо), що закриває чоло та скроні.

  2. Пристрій у вигляді дужки або ремінця, що утримує щось на лобі (наприклад, ліхтар, окуляри нічного бачення).

  3. Декоративна деталь у вигляді пластини, бляшки або прикраси, що кріпиться на чолі коня або іншої тварини як частина збруї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. налобник, р. налобника, д. налобникові, з. налобник, о. налобником, м. налобникові, к. налобнику

Більше записів