1. Такий, що наліплений, прикріплений за допомогою клейкої речовини.
2. (перен., розм.) Нав’язаний, приписаний комусь або чомусь штучно, без достатніх підстав.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що наліплений, прикріплений за допомогою клейкої речовини.
2. (перен., розм.) Нав’язаний, приписаний комусь або чомусь штучно, без достатніх підстав.
Приклад 1:
— скрикнув він, обурений, розглядаючи малюнок, що був наліплений на тому папірчику, в який закручено було паличку шоколаду. Лаговський взяв у Володимира шоколад і, подивившись на наліплений малюнок, крутнув губою: там намальовано було орангутанга, що комічно й сердито надягав на себе штани.
— Тютюнник Григорій, “Вир”