1. Який може бути нарахований, підрахований або визначений у кількісному вираженні; такий, що можна налічити.
2. У граматиці: який позначає предмети, які можна рахувати окремими одиницями (про іменники).
Словник Української Мови
Буква
1. Який може бути нарахований, підрахований або визначений у кількісному вираженні; такий, що можна налічити.
2. У граматиці: який позначає предмети, які можна рахувати окремими одиницями (про іменники).
Відсутні