1. Бути комусь належним, належати комусь як власність, право або обов’язок.
2. Бути властивим, притаманним комусь або чомусь; випливати з сутності, характеру когось або чогось.
3. (У безособовому вживанні) Слід, потрібно, належить щось зробити.
належуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |