налапати

1. Діал. Швидко, неохайно з’їсти, поглинути їжу.

2. Діал. Нерівно, неохайно накласти, накидати щось сипке (наприклад, купу).

3. Розм. Знайти, відшукати когось або щось, часто випадково або з труднощами; натрапити.

4. Розм. Отримати, заробити, добути (гроші, кошти), зазвичай нелегко або невелику суму.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вони ніяк не могли налапати засувів. Коли це раптом несподівано одчинились двері.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”

Частина мови: дієслово () |