налакованість

[nɑlɑkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Налакованість — властивість за значенням прикметника “налакований“; стан людини, яка має великий досвід, знання в певній галузі, обізнана та вправна у чомусь.

  2. Налакованість — вміння, майстерність, що виробляється тривалим застосуванням, практикою; навичка, звичка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. налакованість, р. налакованості, д. налакованості, з. налакованість, о. налакованістю, м. налакованості, к. налакованосте

Більше записів