наладчик

[nɑlɑdt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Фахівець, який здійснює налагодження, регулювання, перевірку та підготовку до роботи машин, механізмів, технологічного обладнання або приладів.

  2. Працівник, що займається технічним обслуговуванням, усуненням несправностей і забезпеченням безперебійної роботи автоматичних ліній, верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК), роботизованих комплексів тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наладчик, р. наладчика, д. наладчикові, з. наладчика, о. наладчиком, м. наладчикові, к. наладчику

Більше записів