наладчик

Фахівець, який здійснює налагодження, регулювання, перевірку та підготовку до роботи машин, механізмів, технологічного обладнання або приладів.

Працівник, що займається технічним обслуговуванням, усуненням несправностей і забезпеченням безперебійної роботи автоматичних ліній, верстатів з числовим програмним керуванням (ЧПК), роботизованих комплексів тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |