накурити

[nɑkurɪtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. (перехідне) Вдихаючи дим тютюну, махорки тощо, наповнити ним приміщення або викликати у себе певний стан; надимити.

  2. (перехідне, розм.) Викурити значну кількість сигарет, люльки тощо за певний час.

  3. (неперехідне, жарг.) Вжити наркотичну речовину шляхом куріння, щоб досягти стану сп’яніння або наркотичного сп’яніння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я накурю, ти накуриш, він накурить, ми накуримо, ви накурите, вони накурять

Більше записів