Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що вкритий чимось зверху, закритий чимось.
2. У переносному значенні: такий, що перебуває під контролем, охоплений дією чогось (наприклад, накритий вогнем артилерії).
3. Розм. Такий, що зазнав невдачі, провалу, був викритий або спійманий на місці вчинення чогось.
4. Розм. Про стан сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння.
Приклад 1:
Скляні шафи з книгами, радіоприймач на бюрку з полірованого горіхового дерева, одностильність меблів, писемний стіл під зеленим сукном, накритий грубим склом, а на тім склі віддзеркалені писемні приладдя — грубі чотирикутні чорнильниці на бронзових підставках і з бронзовими покришечками, мармурове прес-пап’є, бронзова пірамідка з олівцями й ручками, стосик книг, телефонний апарат… Андрій постояв лише мить на порозі, охопив те все оком і зупинився ним на людині, що сиділа зручно в глибокім фотелі й читала газету. Людина помалу звелась назустріч, низенька, кремезна, в військовій уніформі з блискучими ременями навхрест, і промовила сухо: — Будь ласка, — й показала жестом на фотель поруч.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”