накручення

[nɑkrut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “накрутити“; намотування, навивання чогось на щось.

  2. Перен. Штучне завищення, збільшення кількості, обсягу або інтенсивності чогось (наприклад, показників, статистики, активності) шляхом маніпуляцій або нещитрих дій.

  3. Розм. Стан психічного збудження, напруження, занепокоєння; накручування себе.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. накручення, р. накручення, д. накрученню, з. накручення, о. накрученням, м. накрученні, к. накручення

Більше записів