НАКРА́Й, дієсл., докон. (недок. накра́ювати). 1. Відрізати, відрізнити певну кількість чого-небудь (переважно хліба, сиру, м’яса тощо), ріжучи крайку, скибку або шматок. Накрай хліба до вечері.
2. Розкроїти, вирізати з якогось матеріалу (тканини, шкіри тощо) певну кількість деталей. Накрай шкіри на чоботи.