НАКРАДАННЯ, я, с. 1. Дія за значенням накрадати (накрадати¹); поступове, таємне привласнення чого-небудь, крадіжка, що здійснюється частинами, дрібними порціями. 2. заст., рідко. Те саме, що накопичення; збирання, нагромадження чогось (перев. шляхом поступового додавання).
накрадання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |