Древослів

Словник Української Мови

накоєний

[nɑkojɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Якого накоїли, наробили; заподіяний, спричинений (переважно про щось негативне, прикре або небажане).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. накоєний, р. накоєного, д. накоєному, з. накоєного, о. накоєним, м. накоєнім

Більше записів