**наковувати**, -ую, -уєш, недок., **накува́ти**, -ую́, -ує́ш, док., перех.
1. Куванням виготовляти, створювати що-небудь у певній кількості або надавати чомусь певної форми, властивостей. *Коваль наковує підкови на всі коні в селі.*
2. перен., розм. Настирливо повторюючи, переконувати когось у чомусь; нав’язувати думку. *Він постійно наковував синові, що треба бути чесним.*