1. Те саме, що ковадло; металева опора для кування металу, зазвичай масивна, із загостреним кінцем (рогом) та плоскою поверхнею (наличником).
наковань
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови