НАКОТО́ЧНИЙ, прикм., спец. Призначений для накочування, накатування чого-небудь; який здійснюється способом накочування. Накоточний верстат.
накоточний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
НАКОТО́ЧНИЙ, прикм., спец. Призначений для накочування, накатування чого-небудь; який здійснюється способом накочування. Накоточний верстат.
Відсутні