НАКОТНИЙ, прикметник.
1. Стос. до накоту (у 1 знач.); який накочують, накочується.
2. у знач. ім. накотний, -ного, чол. Те саме, що накіт.
накотний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
НАКОТНИЙ, прикметник.
1. Стос. до накоту (у 1 знач.); який накочують, накочується.
2. у знач. ім. накотний, -ного, чол. Те саме, що накіт.
Відсутні