Накорчований, -а, -е. Дієприкметник пасивного стану минулого часу до дієслова накорчувати. Який утворився, виник унаслідок корчування; очищений від корчів, пнів (про земельну ділянку).
накорчований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |