накорчований
[nɑkort͡ʃoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Накорчований, -а, -е. Дієприкметник пасивного стану минулого часу до дієслова накорчувати. Який утворився, виник унаслідок корчування; очищений від корчів, пнів (про земельну ділянку).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. накорчований, р. накорчованого, д. накорчованому, з. накорчованого, о. накорчованим, м. накорчованім