Накопичувати, -чую, -чуєш, недок., накопичити, -чу, -чиш, док., перех. 1. Збирати, нагромаджувати що-небудь у великій кількості, поступово збільшуючи запас. Накопичувати знання. Накопичувати капітал.
2. перен. Зосереджувати в собі, набувати (про досвід, енергію, почуття тощо). Накопичувати сили перед вирішальним стрибком. Накопичувати досвід роботи.