1. Відколотися, відділитися від чогось унаслідок удару, натиску тощо; розколотися на шматки.
2. У великій кількості наготуватися, набитися (про кригу, лід) унаслідок удару, тертя.
Словник Української Мови
Буква
1. Відколотися, відділитися від чогось унаслідок удару, натиску тощо; розколотися на шматки.
2. У великій кількості наготуватися, набитися (про кригу, лід) унаслідок удару, тертя.
Відсутні