НАКОЛО́ТИСЯ, дієсл., док. вид.
1. Уколотися об щось гостре, наткнутися на щось колюче. Наколотися на голку.
2. перен., розм. Зазнати невдачі, потрапити в скрутне становище через власну необачність або через підступність інших; обпектися. Він уже наколовся на цій оборудці.
3. спец. Потрапити на гачок (про рибу); зачепитися, наштовхнутися. Щука накололася на блешню.