1. Якого накочують або можуть накотити; той, що піддається накочуванню.
накочуваний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Якого накочують або можуть накотити; той, що піддається накочуванню.
Відсутні