Наклепниця, іменник, жіночий рід, істота. Жінка, яка зводить наклеп на кого-небудь, поширює неправдиві, ганебні відомості про іншу особу з метою її очорнити, зганьбити; обмовниця.
наклепниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |