НАКЛЕ́ПКА, іменник жіночого роду.
1. Дія за значенням наклепати¹; наклепування.
2. Залізна або сталева смужка, якою скріплюють що-небудь (наприклад, частини дерев’яної посудини, інструмента тощо); накладка, обруч.
наклепка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |