нахвісник

НАХВІ́СНИК, -а, чол.

1. Частина кінської збруї; ремінь або шлейка, що проходить від сідла чи хомута під хвіст коня, щоб запобігти зсуванню збруї вперед.

2. заст., діал. Задня частина сідла або пристосування на крупі коня для кріплення вантажу чи збруї.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |