Властивість або стан за значенням нахмурений; вираз обличчя, що свідчить про невдоволення, задумливість або суворість; похмурість, насупленість.
нахмуреність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням нахмурений; вираз обличчя, що свідчить про невдоволення, задумливість або суворість; похмурість, насупленість.
Відсутні