НАХЛЬО́СТАТИ, дієсл., док., перех. і неперех.
1. кого, що, розм. Сильно побити, відшмагати, завдаючи ударів (перев. різко, із свистом). — Ану, дайте мені батога, я його так нахльостаю, що він і не рад буде!
2. що, безос., розм. Про різке, сильне падіння дощу, граду, снігу; накрапати, насипати з великою силою. За ніч нахльостало повну діжку води.
3. що, перен., розм. Швидко, недбало або в багатьох місцях написати, намалювати, накреслити що-небудь. Він нашвидкуруч нахльостав кілька рядків у зошиті.