Значення
-
НАХЛІ́БНИЦЯ, і, жін. 1. Жінка, яка живе в чужій сім’ї на готовому харчуванні, не маючи власних засобів до існування; утриманка. // перев. з означ. Про жінку, яка живе за чийсь рахунок, не докладаючи зусиль до заробітку.
-
заст., зневажл. Про жінку, яка, не маючи власного помешкання чи статків, змушена жити в чужому домі, часто виконуючи дрібну роботу за харчі та притулок; приживалка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нахлібниця, р. нахлібниці, д. нахлібниці, з. нахлібницю, о. нахлібницею, м. нахлібниці, к. нахлібнице